31 травня 2022
Вирішив зранку писати щоденник, а то ще все забуду після контузії.
Фрагмент розмови з Мартою Смеречинською для фільму, весна 2024
3 липня 2022
Батьки з сестрами і Дендік [собака] їхали додому через Чернігів, я з ними зустрівся, було тяжко. Питання, де я і що роблю, постійно витало в повітрі, і створювало напругу. Мама плакала. Дендік впізнав не одразу, але впізнав. Діти з планшету й телефону не вилазять.
Потім зустрівся з Дімоном, з ним багато поговорили про сосницьких, про ситуацію, про родичів. Зрозумів, що є ще один важливий резон нічого не казати батькам. Якщо буде повторне вторгнення, то вони будуть в небезпеці, якщо росіяни дізнаються, що я в ЗСУ. Особливо враховуючи, що я тоді залишусь в їхньому тилу.
Потім зустрілись з Саньою, поїв суші вперше з початку війни, полазили, потім під'їхали Дімон і Свєта. Ще зідзвонювався з бабусею, яка не подала виду, що щось не так. Але наче заспокоїлась від того, що я в Чернігові.
6 жовтня 2022
Головна емоція, яка супроводжує мене протягом всієї війни - це самотність. Не в сенсі недостатності спілкування чи турботи, цього з лишком відносно до потреби. А у відсутності навколо близьких людей, які мали би такі ж устремління і хотіли би розділити мою участь. Спочатку всі звалили, і я залишився ледь не сам в Києві з бажанням щось робити. Потім я пішов в армію, де, по логіці, повинен був злитися з іншими в один організм і «щось робити». А в результаті мене оточують люди, які не хочуть воювати, яким похуй на все, і на те, як все закінчиться, і які хочуть тільки спригнути з цього всього.
Фрагмент розмови з Мартою Смеречинською для фільму, весна 2024
11 жовтня 2022
Ранок почався з хуйні. Одне собача заслабло - лежало із закритими очима, конвульсивно дихало і не рухалось. І до нього ще інше тулилось. Таке враження, що мені за останні 6 місяців не було так хуйово, як коли я на це дивився. Загорнув собача у свою кофту, понаписував знайомим дізнатися номери ветеринарів поблизу, пішов на заняття. Коли повернувся - собача вже закопали.
15 жовтня 2022
Війна буде для мене особистим чистилищем таким. За всі ситуації, коли я когось не захистив, де повинен був. Коли дав задню, коли не повинен був. Ну і за поїздку в росію, звісно.
17 жовтня 2022
Якось взагалі не переживав, коли були прильоти. Я або вже став піздєц холоднокровним, або просто довбойоб.
6 листопада 2022
Нарешті понакачував музику зі свого плейлиста на робочий телефон. Слухати в окопі Шакіру «Girl like me» — це, звісно, повний сюрреалізм.
_edited.jpg)
12 листопада 2022
Затишшя таке, що капец. Трохи щось десь стріляли, але такого тихого дня за увесь час ще не було. Вернув на будильник мелодію Good morning, Vietnam.
Увечері чергували з Андрієм, а до того їли ананас, який Режисеру сестра з Бельгії передала.
8 грудня 2022
Приїзд Норда, єбані виєбони. Одразу почав змішувати нас із говном. Кричати за нечищену зброю, кидати зброєю в мене, корчити з себе альфача і казати мені «не беси меня». Називати нас фактично відказниками і т.д. Я аж прихуїв від нахабності. І ледь стримався... Як батя цитував жіночку з Одеси: є два найбільші страхи — жити в Росії і жити як в Росії. Просто в точку.
Фрагмент розмови з Мартою Смеречинською для фільму, весна 2024
10-11 грудня 2022
В 4 пішли знову міняти, забув піджопник, холодно сидіти жесть було. Під ранок бачили, як на багі десь з лівого флангу пацани 300 вивозили. З 6 до 7 дуже херово себе почував. Око боліло нереально від тепловізора. Жопа замерзла і думав, що нирки відморозив. Нудило чомусь. І, звісно, вирубався - 2 години сну за 2 доби з постійною їздою. Але далі норм стало ніби.
12-13 грудня 2022
Ретроспективно можу сказати нарешті, що виконали справді важливе завдання. По суті виставили лінію фронту на важливому напрямку. Бо якби підари зайняли ту висоту, то було би тяжко одразу. Тільки пощастило, що там нікого не було. Побачимо, як далі буде. Бо це ж нас ще не обстрілювали і не штурмували.
З 20 до 24 дощ хуярив, все в гавні, але загалом спокійно. З 0 до 4 в тій хаті відпочивали… З 4 до 8 сиділи на позиції, було тепло…З 8 до 12 поїли і пару годин покімарили. З 12 до 14 режим тиші, обмін полоненими. Трохи міномети літали все одно. А в пів третьої підари по лівому флангу через балку полізли, почалась заруба там.
18-19 грудня 2022
Спустились, вернулись в хату, а там записка від хазяйки. Щоб тримали в чистоті, нічого не переривали, не крали і т.д. Трохи з гірким присмаком записка, але можна зрозуміти. Написав на зворотному боці, що все буде ок і попросив залишити номер карти.
Сидів у машині, прогрівав її трохи, бо інеєм покрилась. Помітив багатьох цивільних навколо. Мужички, жіночка з пакетами важкими, маленький хлопчик бігає. Малого жаль - тут тупо поруч херачать, не дають йому нормально жити. Але він бігає, робить якісь свої дитячі справи. Ще з мужичком років 55 говорив. Питає, як справи, той відповідає, що нормально: «пока русские фашисты ещё не дошли». Каже, що не виїжджає, бо все життя прожив тут, всі його лежать поруч на кладовищі, тому навіщо виїжджати. І плаче.
20-21 грудня 2022
Поговорив з малим, який там бігає. Дав йому сухпаї і мівіну. Влад, 7 років. Просив у мене дрона, бо дуже хоче його. Я сказав, що хіба пізніше, як доробимо роботу. Каже, що не боїться. Показав мені, де вільна хата і де вільний гараж. Пішов у перший клас цього року. Але коли я запитав про школу, сказав «уже не хожу» і показав школу, яка на тій же вулиці, «где прилет перед ней».
24 грудня 2022
І зараз якось у те, що сам виживу, якось перестав вірити. Може просто під враженням.
29 грудня 2022
Промайнула думка, що було б добре, щоб нічого цього не було, і мені не треба було б їхати гинути. Але встав і ця думка швидко зникла, треба їхати єбашити.
30 грудня 2022
Солдати майже завжди в смертях своїх винять не русню, а власне командування. І, з моїх спостережень, часто це якоюсь мірою навіть виправдано. Але майже завжди, коли чую від солдатів про втрати і словосполучення «йобані гандони» чи щось подібне, то це стосується власних командирів, а не русні.
12 січня 2023
…Саня написав, що військкомат в Сосниці мене шукає, щоб вручити повістку. Поржали з ним з цього. Ну хай шукають, нічим не поможу.
Послухав останню лекцію Снайдера - топ, нормально німців розвалив. Далі читав книжку, подивився фільм Юкрейнера про 24 лютого, ну і так далі.
З лікарні не відпускають, лікар сказав, що ще довго буде заживати. Але я не розумію, що таке довго. Спитав у медсестри, та каже - може тиждень…
19 січня 2023
Нема для русні «зависокої ціни» в плані кількості загиблих. Вони завжди воювали і намагались задушити своїх противників кількістю. І з цим не так легко боротися, враховуючи, що у нас немає і близько такої різниці в якості, як в телемарафоні показують. Тому русня легко буде сюди слати ще сотні тисяч людей і завалювати нас трупами. Тому будь-яке їхнє просування - це погано. Бо трупів у них вистачить надовго. Вони ж ще навіть кордон не закривали.
26 січня 2023
Подумав про те, що дуже багато людей живуть дуже погане життя, у якому їм неймовірно тяжко, майже нічого нема радісного, і їх постійно спіткають якісь трагедії. Зрозумів, що навіть якщо я загину в цій війні, свої 25 років я прожив класно.
17-21 лютого 2023
Їдемо на нову точку, говоримо ситуацію, звучить як повний піздєц. Стаємо у бойові порядки піхоти, у них кожен день 300, є загроза оточення, піхота слабка і т.д. Реально бул о відчуття, що їду на смерть.
27 квітня 2023
Заняття. … Багато фізо було. … Пацани нили, не витримували, але робили. Потім багато возмущались. Треба було на гору залізти і потім назад збігти. Канада був останній, я його чекав і разом з ним збігав. Інструктор сказав - «вот это настоящий командир». Потім ще казав «я вижу, что ты за них переживаешь больше, чем они сами». Я просто знаю, як воно хуйово закінчиться, якщо люди будуть не навчені і не злагоджені.
Після занять поїхали додому, трохи перепочили і о 4 я взяв взяв Толю, Коропа і Стрижа, з ними півгодини потренувались, зробив їм акценти на деяких речах.
Далі додому, вирішення різних організаційних справ та чистка зброї. Десь увечері в [населений пункт] йобнуло нормально, у нас навіть хату трухонуло…
Скриншот з Ярового файлу «Самоосвіта на війні»
8 травня 2023
Машина Канади зламалась, відтягнули на сто. Годину прокатались, не змогли знайти локацію і поїхали на урбанізовану місцевість. Запропонував Хантеру зробити план, каже «ти не можеш робити це, для цього є командир …». І пофіг, що тому командиру срати... Бодя питав, як мене звати, бо думав, що Яр - це позивний. Я поржав …
.jpg)
15 липня 2023
…Bідтягував подовше момент з комунікацією - вимкнув інтернет і нікому не казав про дн. Але в обід всі пронюхали, почали вітати, ну а потім і дзвонити. Хантер побажав «вижити, а то з твоїм рвєнієм до піздорєза може буть хуйово».
13 серпня 2023
На 10 ранку приїхали Грек з Шведом. Спочатку нормально говорили, розбирали наші помилки, моменти, які треба виправити і т.д.. В кінці я підняв питання БК, щоб ми вирішили і закрили цю тему. Грек щось почав кричати і вознікати з приводу того, що ми їхали на полігон….Я, звісно, почекаю ці 3-4 дні, побачу, як все вирішиться, бо розумію, що швидко все може змінюватися. Але якщо через 5 днів все продовжується по-грозівському, значить це остання крапля для мого перебування в баті.
26-27 серпня 2023
…По дорозі слухав музику, врубився трек Danza kuduro, я згадав Сан-Андрес і задумався, чи зможу я так потім щиро веселитись і тусуватись. Думаю, що зможу, бо все воно забудеться і буде рідко згадуватись, як зараз Буран [загибель побратима], наприклад. Але поки уявити це собі важко.
31 серпня 2023
Приснилось, що літаки по нам уєбали, коли ми займались. Один з небагатьох снів про війну. Дід привіз нагороди. Мені дав «Золотий хрест». З наших ще дадуть Саддаму, Режисеру, нарешті Сороці, решта ксп, Роману. …Говорив з б.Ніною, розповідала мені, що її учень отримав «Золотий хрест», і що вона перепостила це у фейсбуці. Іронічно все в цьому житті.
16 жовтня 2023
Лежиш в бліндажі - купа думок, моделюєш ситуації, продумуєш майбутні розмови. Причому максимально рандомні. Як ми з Льохою, Максом і Володимиром зустрілись. Приїзд Люби в грудні. Просто чим я можу займатись років через пʼять. Як проводитиму відпустку. Як приходжу на шкільний випускний сестри в травні…
24 жовтня 2023
Прокинувся о 8, ще годину повалявся, потім почав з дописування щоденника. Подивився на стіну, побачив, що на вікнах над своїми ліжками Саддам написав пароль від свого телефону, а я номер Дімона. Поки взагалі не лізуть в голову ніякі рефлексуючі думки з приводу того, що відбувається. Тільки фраза з пісні «Ми помрем не в Парижі, і тепер я напевно це знаю».
3 листопада 2023
Зустрів якогось дідулю, у нього питаю про адресу, він каже і питає «ти тоже фронтовик?». Це якийсь максимальний сюр, коли тебе називають фронтовиком. Наче я перенісся в Другу Світову.
13 листопада 2023
Розвантажились, застрибнули в цей підвал, який знайшов Козак. Пройшло 9 місяців і от ми знову тут. Тільки підари вже взяли цей населений пункт й тут усе значно більш розйобане. А ми поки не на позиції сидимо, а пересиджуємо в с ирому підвалі. А наступають знову підари. Вони йдуть вперед, віджимають позиції й інтенсивність обстрілів, як нам кажуть, збільшилась в 10 разів. Поставили генератор і старлінк, розписав чергування і десь о 5:30 спробував заснути.
20 листопада 2023
Пішов купатись, зганяв на ринок, розібрався з речима, людям відповідав. Себе побачив в дзеркало, аж вжахнувся реально. Під очима мішки, наче бухав 10 днів. Ребра аж світяться. Так херово я ще в житті не виглядав, напевно. Не віриться про Фізика і Білого, постійно перед очима їхні обличчя і їхні голоси в голові.
21 листопада 2023
Пацани перед очима увесь час, блядь, ніяк відволіктись не можу. Але загалом морально відійшов, bounced back, так би мовити. Треба далі єбашити, щоб задачу виконати і не втратити тих, хто залишились.
6 грудня 2023
…Взагалі дякую підарам, що сьогодні без газу…А на інших позиціях не все так добре. Там газ скинули…, позицію роз'єбали чи фпв, чи артою, більшість тіпів втекла, там тільки 2 залишилось… Кожного разу, коли з позицій передають якусь хуйню, у штабу одна відповідь: «Тримайтеся, хлопці». Вже заєбал и цією фразою, нудить від неї просто.…
8 грудня 2023
Десь з 12 почав систематично по нам працювати міномет, але роз'єбати не зміг, бо ми все ж більш-менш вкопалися і накрилися. І снайпер щось почав на ділянці активно працювати. …Уявив, як міцно би обійняв близьких людей, коли би побачив їх. Бо є таке відчуття зараз, що шанси на це дуже маленькі.
14 грудня 2023
25 числа нас призначають на посади головних сержантів взводів з одночасним призначенням тво головних сержантів рот. Короче Хантер навіть вибору не дав. Але залишаємось ми по ходу в зрв, тому норм. Ну і далі наголосив на моментах підготовки людей, призначення на посади і так далі. Ну і по дисципліні і т.д.Сказав, щоб використовували свій авторитет. Наголосив, що у мене авторитет великий і в другій роті, і в першій, і навіть в третій роті про мене знають, і в полку про мене знають. Суперзірка короче, блядь. Ну, я йому сказав, що це командна робота насправді.
Короче цілий день похвала і компліменти, авторитет злетів до небес. І Семенко бачив, теж увечері казав «Яр - красавчик». Але це все сука на фоні того, що Вовк, Стриж, Фізик, Білий, Фура, Заєць загинули. Саддам, Тихий, Режисер, Бодя, Дід, Грім, Нео серйозно поранені. І це все під моїм командуванням. Це все мої пацани, мої друзі, дехто близькі, як брати. Нахуй мені всралась ця похвала зараз.
23 грудня 2023
Якщо не зможу бути на полі бою з людьми, то нахуй мені цей батальйон треба. Мене тут вже ніщо не тримає, практично всі мої друзі загинули або поранені і навряд повернуться.
4 січня 2024
Пішов за убд, зайшов, ще не встиг представитись, а вже питає «Батог Яр?». Сам підполковник згадав, я єбу. Потім з Хантером говорили., …. Ну і свою тєму просував, що мені треба не воювати, а вчити інших.
Дід підійшов, дав краба, каже «Яр, блядь, как ты там выжил вообще нахуй? Не, ну красавчик.»
Поїхав на таксі додому. Поговорив з Вітьою, в душ і до Слави на дн.…Було класно всіх своїх бачити і з новими людьми поспілкуватись. А то я просто піздєц як закапсулювався за ці два роки…
5 січня 2024
Вже за ці 2 дні отримав приємних емоцій більше, ніж за 2023.
6 січня 2024
Після розмови пішов в «Ідеаліст» на зустріч з Соломією. Було смішно якось бачити нашу богемну інтелігенцію, сильний контраст.
7 січня 2024
Слобідський двіж прийшов з колядками. Тільки мене щось мінімально попаяло на трохи, і я, коли дивився на їхні колядницькі зірки, то перед оч има з'являлися трупи своїх пацанів.
9 січня 2024
На майдані підійшов до місця, де залишають прапорці з іменами/позивними полеглих воїнів. Знайшов наш прапорець, який Тихий залишав, з позивними Стрижа, Сороки, Фізика і Білого.
10 січня 2024
В першій конторі [оренди авто] почули, що я військовий, спочатку сказали, що все ок, але потім відповіли, що їхня служби безпеки відмовила мені без пояснення причини. В іншому сервісі не казав, що я військовий, і все погодили.
12 січня 2024
Тут зранку прийшла в голову думку, що все-таки зможу себе нормально налаштувати на війну. Бо нема варіанту не воювати. Є варіант воювати для того, щоб тут було так класно, як є. Або не воювати, і це все «класно» припиниться.
13 січня 2024
Встав о 8, повинен був з мамою і сестрами їхати в Чернігів. А там його бомбили. І тут йобана русня не дає з сім'єю побути.
17 січня 2024
Прокинувся о 9. Вперше за час відпустки і за кілька тижнів до того, нормально виспався. З'їздили на нову пошту. Потім сходив на яр, зарядився енергією, сказав собі «Батог, давай єбаш» і пішов назад. Ну а шо, якщо вже і доведеться здохнути, то треба хоч з достоїнством, а не соплі жувати.
Рідкісне явище: Яр на яру
грудень 2021
19 січня 2024
Слава питала про найгірші моменти з початку війни. Я щось розповів про свої, але потім одразу подумав, нахуя я це зробив. Тільки людей в депресію вганяєш, і якусь ніби як жалість до себе викликаєш. Треба припиняти цю хуйню. …
20 січня 2024
Так хуйово щось стало, просто пиздець, хоч кричи. Не розумію, нахуй я тут, чим я тут взагалі займатимусь. Але зате тепер після відпустки дуже добре розумію, що я втрачаю. Ще дуже іронічно в тему побачив відос Кургана і Агрегата з наступним монологом Жеки: «Ми живем у світі, де мужику уже не можна нормально впасти в дєпрєсію? Схуялі я должен веселиться, єслі моя жизнь пішла по пизді? Я не хочу буть сильним. Я хочу бухать до потєрі пам'яті. А потом протрезвіть на один день. Убєдиться, шо цей мір йобнутий. І знов напиться до забуття».
Приїхав до пацанів. Вони мені далі порозказували прєлєстєй. …Короче дохуя наводити порядків треба. Якось і поствідпусткову хандру це швидко прибрало.
Деякі пісні з плейлиста
Яра, яким він длився з друзями
24 січня 2024
Записав Гранту голосове. Повідомлення довге, але основна суть в тому, що я готовий займатись всіма обов'язками головного сержанта роти, але безпосередня участь в бойових діях для мене є наріжним каменем.
14 березня 2024
А, ще сьогодні провів найбезглуздіший свій обряд - прийняв запрошення в Колумбійський та Джорджтаунський універ.
29 березня 2024
….Грант каже, що відправлять мене таки на курси.І що там жити можна фактично вдома, якщо ти киянин. Подумав, що це охуєнний варіант, фактично майже місяць провести вдома, позайматись своїми особистими справами, повідпочивати, покайфувати. Але потім подумав, що це якась жостка слабина з мого боку. Що я ставлю якісь свої особисті питання вище війни.
6 квітня 2024
Журналіст скинув статтю про застосування хімзброї підарами, де є і мої коментарі під іменем «Ігор». На The Daily Telegraph чи щось таке. Норм стаття вийшла.
15 квітня 2024
Так воно до того і йде, що всі ідейні представники громадянського суспільства, які пішли воювати і не потрапили в штаб, загинуть. І Сенцов, і Ябчанка, й інші. Поки суспільство роздуплиться, що треба воювати, а не робити якісь компроміси, щоб можна було «нормально жити життя».
25 квітня 2024
Що у нього [новий побратим] таке враження було, що мені взагалі похуй і я нічого не боюсь. Що я спокійно зайшов у бліндаж, коли всі у нього залітали. І спокійно продумував і доводив усім план та вів усіх його виконувати. Сказав, що я красавчик і що він дивився на мене - і йому від цього було не страшно. … Awkward, звісно, таке писати про себе. Але приємно розуміти, що у людей було таке сприйняття. Значить я все робив правильно. …
2 травня 2024
Сьогодні якось прийшло повне усвідомлення того, наскільки все хуйово. Зараз був знищений по суті третій склад моєї групи. З жовтня загинули 12 близьких мені людей. Ще з десяток отримали безповоротні поранення. Кілька списались. І тепер настав момент, коли відновлювати це ніяк і ні з кого. Можна сказати, дворічний етап, коли я в армії отримав нову сім'ю, закінчився.
І ще треба відповідати різним більш чи менш близьким людям, які цікавляться, як у мене справи. Хоча насправді хочеться, щоб про моє існування зараз просто всі забули і щоб з'явився якийсь нормальний виклик, яким би я зайнявся. Якийсь нормальний пацанський піздорєз. Але не намічається.
4 травня 2024
Далі продовжую бовтатись у своїй дилемі - чи добиватись, щоб далі воювати (бо адреналін, солідарність, відповідальність і т.д.), чи добиватись якоїсь посади, де просто користь приносити як управлінець… Добре, що швидко відходжу від хуйні. Пару днів попиздострадав і далі концентруюсь на якійсь роботі. Погано, коли нема на чому сконцентруватись.
Фрагмент розмови з Мартою Смеречинською для фільму, весна 2024
5 травня 2024
…Поснідали з крашанками. Написав журналіст, який брав у мене коментарі на Daily Telegraph по хімічній зброї. Йому в британському уряді сказали, що ця стаття повпливала на рішення США про нові санкції щодо Росії за використання хімічної зброї.
16-18 травня 2024
З Шерифом юморили. Змоделювали ситуацію, що я дзвоню його дружині і кажу «Це програма "Як стати мільйонером". До вас питання на 15 мільйонів гривень. Чи живий ваш чоловік? Відповіді. А: Так. Б: Ні. В: Ні. Г: Ні. Ви можете обрати дзвінок другу або 50/50». Вона обирає 50/50, після чого залишаються відповіді В і Г.
Ярові нікнейми на зідзвонах з друзями
6 червня 2024
Прокинувся о 6 ранку, розбудив мотоцикл під вікнами. … Потім спробував потрапити до Скелі.…Не встигав, тому пішов одразу на зустріч з двома Настями. З Настею К. дуже крінжово розмовляти, звісно. Питання типу «сколько ты уже русских убил?». Вирішив просвітити Настю К. і пояснити, що краще таке у військових не питати, бо можуть ображатись. Вона «почему? потому что результатов нет?»… Поїхав в Сосницю.
11 червня 2024
Тільки побувавши вдома усвідомив, який це піздєц, що я стільки часу не буваю вдома. Бо життя реально на паузі. І величезна кількість речей просто застигла, нічого не відбувається. А тим часом час іде, вже пройшло більше двох років, ти тільки старієш, і скоро частину речей ти взагалі ніколи більше не зможеш робити, потяг піде.
19 червня 2024
…Отримав відповіді від універів щодо чергового переносу навчання. Колумбійський очікувано відмовив. Ця історія остаточно закінчена. Звісно, бісить те, що, по суті, інституція, яка на кожному кроці розказує про цінності і те, як вона готує лідерів, мені демонструє, що краще би я втік з України, вдавав з себе жертву війни і жив на Манхетені. А якщо пішов воювати за ваші цінності, то й пішов ти нахуй.
Джорджтаун натомість погодились перенести ще раз, ну а якщо наступного року ні, то вже пропонують переподаватись.
26 червня 2024
Чую, що наді мною летить дрон. Думаю, що наш, летить до тої посадки. Дивлюсь вгору, бачу його, висить височенько, метрів 80-100. Скиду наче не видно. Про всяк випадок роблю кілька кроків назад, він починає теж назад. Проходжу вперед, він за мною. Ні слова більше, все зрозуміло. Починаю просто бігти до входу в посадку, коли майже добігаю, він робить скид, ззаду мене вибухає по ходу вог, але мене не глушить і не зачіпає. Забігаю в посадку, стаю під густим деревом, він продовжує висіти наді мною. Або просто палить, або вичікує, щоб скинути другий скид. Я скинув спальник, витягнув цинк патронів, щоб бути на легкому. Доповів пацанам про ситуацію, стою чекаю. Через кілька хвилин він відлетів, я ще почекав трохи.
…Якесь класне відчуття від всього цього. То сидиш на базі і відчуваєш себе безкорисним, нікчемним гавном. А тут вже бігаєш по посадкам під мінометами і скидами. Починаєш відчувати себе повноцінною людиною, у своїй стихії, у своїй тарілці. І вже і служба не здається такою унилою.
8 липня 2024
Відкрив новини, підари обстріляли Кривий Ріг, Покровськ, Дніпро, Київ, попали в Охматдит. Багато загиблих і поранених. Згадую розмову з Настею і розумію, що аутсайдеру це ситуація дійсно виглядає дуже печально. Тому і починають вони казати, що треба домовлятись і тд. Часто не розуміючи, що насправді у нас немає ніякого вибору, крім як боротись і вмирати. Просто важко прийняти таку однозначність, тому вмикається wishful thinking, що можна змиритись, чимось пожертвувати і домовитись...
я зранку їду туди, заступаю і шукаю місце, як виставити наші ВП. Взаємодії хуй, Х бригада нічого не знає, сцену кропиви дати вони не можуть, рацію прошити вони не можуть. Тому наші дали їм нашу рацію, але то до пизди.
Де хоч одна наша позиція - невідомо зовсім. Де підарські позиції - відомо тільки приблизно. Тобто ми взагалі не володіємо обстановкою навколо нас і повинні бути в круговій обороні по факту. При цьому зв'язку ні з ким з союзників немає, які підрозділи там є і де, ніхто не знає. Є тільки група в сигналі [населений пункт], куди напихані рандомні люди з підрозділів і кидають рандомну інфу, але хоч якусь.
…команда «вести спостереження у всіх напрямках. Рішення про відкриття вогню приймати за ситуацією. Позицію залишати заборонено до окремого розпорядження комбата». Короче рецепт успішного завдання, з якого боку не подивись.
Пішов скупався, переговорив ще з Греком і о 23:30 пішов спати.
Фрагмент розмови з Мартою Смеречинською для фільму, весна 2024
....................................
Яр Батог загинув 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Нью-Йорку на Донеччині.
До перегляду також доступний фільм-спогадів від проєкту «Завдяки» про Яра.